Мікродобрива

Роль мікродобрив в розвитку рослин

Мікродобрива – добрива, що містять мікроелементи, які входять до складу рослин в невеликій кількості, але відіграють дуже важливу роль для їх росту і розвитку.

Завдяки мікроелементам підвищується стійкість рослин до хвороб і шкідників, ослаблюється дія зовнішніх несприятливих факторів – посухи, низьких і високих температур. Нестача мікроелементів обов’язково має бути компенсована, замінити їх на інші речовини не можна.

Потреба в застосуванні мікродобрив набуває все більшого значення, що пов’язано з різними причинами:

• унаслідок вилучення з поля значної кількості продукції ґрунт поступово збіднюється на мікроелементи;
• підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості продукції супроводжується збільшенням потреб рослин у мікроелементах;
• збільшення використання висококонцентрованих добрив, що майже не містять мікроелементів;
• невикористання органічних добрив.

Мікроелементи поділяються на безумовно необхідні мікроелементи, без яких рослина не здатна пройти весь життєвий цикл: бор(B), хлор (Cl), мідь Cu), залізо (Fe), марганець (Mn), молібден (Mo), нікель (Ni), цинк (Zn) та корисні елементи, які використовуються певними рослинами в окремих випадках: алюміній (Al), кобальт (Co), кремній (Si), натрій (Na), ванадій (V), селен (Se). Розглянемо більш докладно необхідні мікроелементи.

Види мікродобрив

Борні добрива

борна кислота  з  вмістом  бору  17,5%, бормагнієві добрива, бормагнієві відходи, простий та подвійний суперфосфат з бором. Бор відіграє надзвичайно важливу роль у процесах цвітіння та запилення. За його нестачі процес запилення проходить не повністю. Зі специфічних симптомів нестачі бора першими проявляються гальмування і ненормальний розвиток точок росту, блакитно-зелене забарвлення молодого листя і погіршення утворення плодів.

Хлорні добрива

Хлор (Cl) є стимулятором діяльності ферментів і має важливе значення для зелених фотосинтезуючих рослин, допомагаючи їм відновлюватися після грибкових інфекцій, позитивно впливає на функціонування кореневої системи. Поповнення хлором ґрунту відбувається внаслідок унесення хлорвмісних мінеральних добрив: хлористий калій (KCl, 47% Cl), хлористий натрій (NaCl) з 62% хлору, хлористий кальцій (CaCl2) з 64% хлору та бішофіт або хлорид магнію (MgCl2), який містить 90% хлору.

Мідні добрива

Мідь уходить до складу ферментів, що відіграють важливу роль в окисно-відновних процесах, які поліпшують інтенсивність фотосинтезу, сприяють утворенню хлорофілу, позитивно впливають на вуглеводний та азотний обміни, підвищують стійкість рослин до грибних і бактеріальних захворювань. У рослинництві використовують як добриво мідний купорос, який містить близько 25% міді, для передпосівного обробітку насіння і позакореневого підживлення; колчеданні (піритні) недогарки − відходи сірчано- кислотного та паперово-целюлозного виробництва,  що містять 0,3-1% міді та невелику кількість марганцю, кобальту, цинку.

Залізні добрива

Залізо вважається одним із найважливіших мікроелементів, які забезпечують життєдіяльність рослин. Характерною ознакою нестачі заліза є захворювання молодих листків на хлороз. Вони набувають жовто-білого забарвлення, старі листки стають світло-зеленими. Рослини відстають у рості, квітки формуються дрібними, а в окремих випадках відмирають навіть молоді пагони. За гострої нестачі заліза неминуче настає загибель рослин. Як залізні добрива використовують залізний купорос (містить 20% заліза) і різноманітні комплексні хелатні добрива.  

Марганцеві добрива

Марганець у рослинах активує дію ферментів або входить до складу ферментів, які беруть активну участь в окисно-відновних процесах, фотосинтезі, диханні тощо. Як добриво використовуються відходи підприємств марганцево-рудної промисловості з умістом Mn до 10-18%, сірчанокислий марганець (MnSO4) та комплексні добрива, зокрема, марганцевий суперфосфат, а також різноманітні хелатні комплексні добрива.

Молібденові добрива

У рослинах молібден відіграє значну роль у біохімічних процесах, таких, як біосинтез амінокислот, фіксація молекулярного азоту бульбочковими бактеріями, біосинтез нуклеїнових кислот і білків, та у відновленні нітратів до нітритів. При дефіциті молібдену гальмується ріст і розвиток рослин, не розвиваються бульбочки на коренях бобових рослин, рослини мають блідо-зелене фарбування, листові пластинки деформуються і листки передчасно відмирають. Зараз на ринку мінеральних добрив є такі сполуки: молібдат амонію (NH4)2MoO4 (53,8% Mo); молібдат натрію Na2MoO4; суперфосфат простий та подвійний гранульований із молібденом.

 Нікелеві добрива

Нікель міститься в рослинах у настільки низьких концентраціях, що тільки всередині 70-х років стало можливим визначити його наявність. Але сьогодні нікель визнаний необхідним елементом живлення рослин. При нестачі нікелю сечовина накопичується в тканинах листків, спочатку в кінчиках і руйнує клітини, тому характерним симптомом дефіциту нікелю є хлороз, а потім некроз кінчиків листя. Позакореневе підживлення розчином сірчанокислого нікелю є найпростішим і ефективним способом унесення цього елемента. Іншим джерелом можуть бути деякі види фосфорних добрив.

Цинкові добрива

Цинк активує синтез цукрів і крохмалю, збільшує загальний уміст вуглеводів, білкових речовин, аскорбінової кислоти і хлорофілу; підвищує посухо-, жаро- і холодостійкість рослин; входить до складу окисно-відновних, антиоксидантних ферментів і багатьох білків; визначає запилення та життєздатність насіння. Як цинкові добрива застосовують деякі відходи промисловості: технічний сірчанокислий цинк (ZnSO4∙7H2O, 22-36% Zn); полімікродобриво (ПМУ-7) − відходи від виробництва цинкових білил (20-40% Zn). Ці добрива використовують для обробітку насіння та позакореневого підживлення. Цинк також входить до складу різноманітних хелатних добрив, які найчастіше використовують для позакореневого підживлення та фертигації.

Поживні елементи другого порядку

Далі розглянемо корисні елементи, які використовуються певними рослинами в окремих випадках. Алюміній входить до складу тканин і міжклітинних розчинів у рослинах, бере участь у ферментативних процесах, у деяких овочевих культур відносний надлишок алюмінію сприяє підвищенню їх солестійкості. Кобальт концентрується в генеративних органах, у пилку і прискорює його проростання, є складовою частиною вітаміну В12, позитивно діє на формування азотофіксуючих бульбочкових бактерій у бобових культур. Кремній (Si) виконує функції захисту культур від різного роду зовнішніх стресів – високої або низької температур, пошкодження шкідниками, браку ефективних опадів, нестачі освітлення, засолення ґрунту тощо. Натрій бере участь в транспортуванні корисних речовин через клітинні мембрани, регулює транспорт вуглеводів у рослинах, підвищує їх зимостійкість. Дефіцит ванадію викликає значне зменшення кількості хлорофілу в рослинах, що візуально виявляється в зниженні яскравості забарвлення листя. Такі культури, як соя, петрушка, кріп, злаки відрізняються великою кількістю цього мікроелемента. Селен (Se) за своїм значенням для росту і розвитку рослин наближається до таких найважливіших мікроелементів, як мідь або цинк. Цей елемент живлення бере участь у реакціях утворення хлорофілу, протидіє поглинанню і транспортуванню важких металів; підвищує стійкість до водного стресу, соле- і посухостійкість.

Умови ефективного використання мікроелементів

Важливою умовою ефективного використання мікродобрив є забезпечення сільськогосподарських культур мінеральними добривами, які містять основні макроелементи (азот, фосфор, калій). Висока ефективність мікродобрив досягається тільки при рівномірному їх розміщенні у ґрунті. Надлишкова кількість мікроелементів може призвести до негативної дії, а занижені норми не дають ефекту. Отже, на що треба звернути увагу при купівлі мікродобрив? Коли, та під які культури їх необхідно вносити?

Борні добрива вносять в основне удобрення, припосівне, в підживлення та використовують переважно комплексні сполуки − бормагнієве добриво (2,3% бору), борсуперфосфат гранульований (0,2% бору), борну кислоту технічну (17,3% бору). Їх необхідно купити для чутливих до нестачі бору культур: соняшник, ріпак, люцерна, кормові коренеплоди, льон, рис, кормова капуста, овочеві культури, цукровий буряк.

Хлорвмісні добрива варто замовити для таких культур, як: селера, шпинат, редис, цукрові та кормові буряки. Менш прихильні до хлору злакові, деякі овочеві культури і трави. А такі культури, як гречка, льон, люпин, картопля, гарбуз, тютюн, томати, квасоля, виноград, цитрусові, а також плодово-ягідні рослини негативно реагують на підвищений уміст хлору в ґрунті. Особливо чутливі до хлору огірки, тому вміст хлоридів у ґрунтовому розчині має бути для них втричі менше, ніж для інших овочевих культур.

Найчутливіші до нестачі міді культури: овес, ячмінь, пшениця, рис, яблуня, груша, слива, абрикос, цитрусові; досить чутливі: просо, соняшник, горох, буряк, картопля, овочеві культури, льон, бобові та злакові трави. Застосування мідних добрив на ґрунтах, бідних на мідь, підвищує врожайність зернових культур на 2-3 ц/га.

Залізні добрива використовують переважно для позакореневого підживлення, оскільки в ґрунті мінеральні форми заліза швидко зв’язуються в малодоступні для рослин сполуки. Купити залізні добрива необхідно для наступних культур: кукурудза, бобові, картопля, капуста, помідор, виноград, плодові, цитрусові та декоративні культури.

Молібденові добрива використовуються в розчинах для замочування насіння перед посівом, а також у бакових сумішах для позакореневих підживлень. Найчутливіші до нестачі молібдену бобові культури, деякі рослини родини Капустяних (капуста цвітна і білоголова, салат, гірчиця), цитрусові та буряк. Позитивно реагують на наявність молібдену в ґрунті пшениця, овес, кукурудза, льон, помідор, картопля, гречка.

Нікель має певні захисні функції − він може мати фунгіцидний ефект, безпосередньо впливаючи на патогени під час внесення його в ґрунт. Особливо велику потребу в цьому елементі мають бобові.

Цинкові добрива необхідно купити під плодові та цитрусові культури, виноград, кукурудзу, хміль, сою, льон, томати, часник, сорго, бобові. Особливо велике значення цинк має для розвитку рису, що пов’язано зі специфікою вирощування цієї культури. За нестачі цинку листки рослин набувають жовто-зеленого забарвлення, вкриваються плямами і відмирають.

Марганцеві добрива найефективніші на чорноземах звичайних, карбонатних і вилужених та солонцюватих і каштанових ґрунтах, на кислих ґрунтах після вапнування. Радимо замовити їх під овес, пшеницю, кукурудзу, соняшник, картоплю, коренеплоди, люцерну, плодоягідні та овочеві культури.