Хвороби картоплі – це одна з найбільших проблем, з якими стикаються фермери та дачники. Патогени можуть уражати рослини як на початкових стадіях розвитку, так і під час зберігання, що призводить до значних втрат врожаю. Вчасна діагностика та правильний підхід до лікування можуть мінімізувати збитки. У цій статті розглянемо основні хвороби картоплі, їхні причини, симптоми та ефективні методи боротьби з ними. Як ефективно запобігти розвитку інфекцій ми описали в статті Захист картоплі. Своєчасна профілактика, використання стійких сортів і дотримання агротехнічних заходів є ключовими складовими технології вирощування картоплі.

Види хвороб картоплі

Хвороби картоплі можна поділити на кілька груп залежно від типу збудника:

1. Грибкові хвороби

  • Фітофтороз. Поширене захворювання, яке вражає листя, стебла та бульби, спричиняючи їх загнивання та зниження врожайності. Характеризується темними плямами на листі та білуватим нальотом знизу листової пластини.
  • Альтернаріоз. Проявляється у вигляді сухих темних плям на листі, що поступово збільшуються, викликаючи некроз тканин. Захворювання розвивається при високих температурах та низькій вологості.
  • ​​Антракноз. Симптоми включають темні плями на листі та бульбах, що поступово розростаються і призводять до загнивання уражених ділянок. Поширюється за умов високої вологості.
  • Борошниста роса. Уражає листя і стебла, вкриваючи їх білим порошкоподібним нальотом, що призводить до передчасного всихання.
  • Ризоктоніоз. Уражає рослину на різних етапах розвитку. Основні симптоми: бурі виразки на коренях та підземній частині стебла, темні сухі плями на бульбах, картопля чорна всередині. Активно розвивається за підвищеної вологості ґрунту та низьких температур.
  • Фузаріоз. Спричиняє пожовтіння листя та загнивання стебел, яке починається з коренів і поширюється догори. Фузаріозні гнилі уражають також бульби, що зберігаються.
  • Склеротиніоз. Зустрічається на стеблах і бульбах у вигляді білуватого нальоту, схожого на вату, що викликає їх загнивання.
  • Вертицильоз. Проявляється у вигляді в’янення, пожовтіння та скручування листя, що починається з нижніх ярусів рослини. Патоген розвивається в судинній системі рослини, блокуючи транспортування води та поживних речовин.
  • Парша звичайна. Уражає поверхню бульб, утворюючи грубі коричневі нарости, що знижують якість товарної продукції. Основною причиною є підвищена лужність ґрунту та нестача органічних добрив.

2. Бактеріальні хвороби

  • Кільцева гниль. Характеризується утворенням жовтих або бурих кілець на картоплі, які згодом виділяють слизисту речовину. Профілактика включає обробку насіннєвого матеріалу мідним купоросом та контроль за умовами зберігання.
  • Чорна ніжка. Уражає основу стебла, викликаючи його потемніння і загнивання. Патоген адаптується до різних умов середовища та розвивається як під час вегетації, так і при зберіганні.
  • Мокра гниль. Проявляється у вигляді розм'якшення та загнивання тканин бульб із виділенням неприємного запаху. Причиною захворювання є підвищена вологість і механічні пошкодження бульб.

3. Вірусні хвороби

До цієї групи відносяться мозаїка, скручування листя, строкатість та інші захворювання, які передаються через заражений посадковий матеріал або комахами-переносниками. Ознаки включають деформацію листя, уповільнений ріст рослин та зниження врожайності. Найкращою профілактикою є використання стійких сортів та боротьба з комахами-переносниками.

Система захисту картоплі від хвороб

Комплексний захист картоплі від хвороб включає кілька важливих напрямків: профілактичні заходи, агротехнічні методи, хімічний захист, а також правильне зберігання врожаю. Ці заходи допомагають знизити ризик зараження, підтримувати здоров’я рослин і отримувати якісний врожай. 

Основні заходи захисту картоплі:

  • Профілактичні заходи:

– вибір стійких сортів, які мають природну резистентність до основних хвороб;
– дотримання сівозміни, щоб зменшити накопичення патогенів у ґрунті;
– огляд і протруєння насіннєвого матеріалу фунгіцидами та інсектицидами для знищення комах-переносників хвороб і патогенів на поверхні бульб та запобігання зараженню під час посадки. 

  • Агротехнічні методи:

– дотримання оптимального режиму зрошення, щоб уникнути надмірної вологості, яка сприяє розвитку грибкових хвороб;
– збалансоване внесення мікро- та макроелементів для зміцнення рослин.

  • Хімічний захист:

– обробка фунгіцидами для профілактики та лікування хвороб;
– застосування інсектицидів для контролю шкідників, які можуть переносити вірусні захворювання.

  • Профілактика під час зберігання:

– контроль температури та вологості у сховищах для запобігання розвитку гнилей;
– регулярна обробка сховищ спеціальними засобами для запобігання розвитку грибкових та бактеріальних інфекцій на бульбах під час зберігання.

Підготовка насіннєвого матеріалу картоплі до садіння

Першим і важливим етапом підготовки насіннєвого матеріалу картоплі є протруєння. Це агротехнічний захід, спрямований на захист бульб від патогенів та шкідників, які можуть викликати хвороби під час вегетації. Протруєння знижує ризик зараження такими грибковими хворобами, як ризоктоніоз, фітофтороз, парша та іншими інфекціями, що поширюються через ґрунт і посадковий матеріал.

Перед протруєнням картоплю рекомендується прогріти при температурі 10-12°C протягом 12-14 днів. Це сприяє активізації ростових процесів і підвищенню стійкості до стресових умов. Важливо уникати прогрівання при високих температурах (20-25°C), оскільки це може викликати верхівкове домінування і зменшити кількість стебел, що впливає на врожайність.

Оптимальні строки для садіння визначаються, коли температура ґрунту на глибині 12-15 см, вимірювана о 6:00 ранку, протягом трьох днів становить 8°C. Якщо картопля прогріта та буде висаджуватись під агроволокно, допустимо проводити посадку за температури 6°C.

Раннє садіння картоплі може бути ризикованим через можливість ураження бульб грибковими хворобами, особливо ризоктоніозом. Ця небезпека збільшується при високій вологості ґрунту, наявності неперепрілих органічних залишків і свіжого гною. Щоб уникнути цих проблем, рекомендується обробити насіння спеціальними протруйниками: Максим, Селест Топ, Сферіко, Серкадіс, Еместо Квантум. 

Ці фунгіциди забезпечують надійний захист бульб від збудників захворювань, що зберігаються на насіннєвому матеріалі. Правильне проведення протруєння значно зменшує ризик інфікування рослин на початкових стадіях розвитку та сприяє отриманню здорового врожаю картоплі.

Захист картоплі від хвороб

Після підготовки насіннєвого матеріалу та протруєння, наступним кроком у системі захисту є фунгіцидний захист посівів. Успіх в боротьбі з хворобами багато в чому залежить від правильного вибору препаратів і своєчасного проведення обробок. З урахуванням різноманітних ґрунтово-кліматичних умов України, підхід до захисту картоплі від хвороб має варіюватися залежно від регіону.

На Заході України з частими дощами та помірними температурами (17-21°C) оптимальні умови для розвитку таких хвороб, як фітофтороз та склеротиніоз. Тут перші обробки часто проводяться вже у фазі сходів, оскільки ознаки фітофторозу можуть з’явитися вже в кінці травня. 

На Півдні та Сході України з високими температурами (24-30°C) і зазвичай зрошуваними полями, основні загрози становлять альтернаріоз та склеротиніоз. 

Для північної та центральної України типові хвороби: фітофтороз, альтернаріоз, склеротиніоз і антракноз, інтенсивність розвитку яких залежить від погодних умов. Антракноз та склеротиніоз поширюються внаслідок насиченості сівозміни культурами, такими як соя, ріпак і соняшник.

Стратегія фунгіцидного захисту

Захист картоплі від хвороб включає послідовність обприскувань з чергуванням контактних, контактно-системних і контактно-трансламінарних препаратів. Важливим моментом є своєчасність першої обробки – вона повинна проводитися ще до появи перших ознак захворювання, коли рослини досягають висоти 15-20 см. Кратність обробок варіюється в залежності від інтенсивності розвитку хвороб, стійкості сорту та погодних умов.

Не слід покладатися тільки на контактні фунгіциди, оскільки вони не проникають вглиб листка і можуть змиватися під час опадів. Проте є препарати, які довго утримуються на поверхні листка та мають тривалий захисний ефект.

Важливі рекомендації:

  • обробки слід починати, не чекаючи появи симптомів хвороби, оскільки інкубаційний період у більшості захворювань становить 2-3 дні. Після цього процес розвитку хвороби стає швидким і неконтрольованим;
  • ранньостиглі, середньоранні та середньостиглі сорти зазвичай менш стійкі до захворювань, тому для них слід особливо ретельно дотримуватись системи захисту;
  • під час активного приросту бульб (початок клубнеутворення) картопля найбільш уразлива до хвороб, тому в цей період захист має бути максимально ефективним.

Основні хвороби картоплі: причини, симптоми та методи боротьби

Фітофтороз картоплі

Фітофтороз — це одне з найнебезпечніших грибкових захворювань картоплі, яке може призвести до значних втрат врожаю. Хвороба швидко поширюється і, за відсутності правильних заходів захисту, здатна знищити до 50-80% врожаю. Зазвичай захворювання розвивається у вологих умовах та при коливаннях температури, що створює сприятливе середовище для патогену.

Інкубаційний період фітофторозу дуже короткий — всього два дні, протягом яких захворювання активно розвивається в рослині, але зовнішні симптоми ще не помітні. На третій день на листі, стеблах і бульбах картоплі з’являються характерні бурі плями з білим нальотом на нижній стороні листка, що є ознакою розростання грибка. Якщо хворобу не зупинити, вже на четвертий день поле може бути повністю уражене, що робить боротьбу з фітофторозом складною і часто малоефективною. За відсутності контролю це захворювання може знищити весь врожай.

Рекомендації щодо боротьби з фітофторозом

  • Для ефективного захисту від фітофторозу картоплі необхідно застосовувати комплекс заходів, що включають профілактичні заходи (сівозміна, обробки насіннєвого матеріалу, контроль вологості), використання фунгіцидів та агротехнічні методи.
  • Першу обробку фунгіцидами слід проводити, коли висота рослин досягне 15-20 см, ще до появи перших ознак захворювання.
  • Для забезпечення повного захисту слід використовувати комбінацію препаратів з різними механізмами дії. Це допоможе запобігти виникненню резистентності у збудника хвороби.

Парша звичайна

Парша звичайна — грибкове захворювання картоплі, яке утворює сухі виразки та шорсткі нарости на бульбах. Збудник поширений у всіх регіонах вирощування картоплі, особливо в умовах сухого і спекотного літа. Хвороба знижує товарні якості бульб та їх стійкість до зберігання. Основним джерелом інфекції є заражені ґрунти та органічні залишки. Хвороба найактивніше розвивається за температури 25-27°C на легких піщаних та вапнованих ґрунтах. Підвищена вологість та внесення свіжих органічних добрив сприяють поширенню хвороби. 

Методи боротьби та профілактики

  • вирощування стійких сортів, дотримання сівозміни (3-4 роки), застосування сидератів для оздоровлення ґрунту;
  • відбір здорових бульб перед посадкою та обробка їх фунгіцидами; 
  • обробка фунгіцидами насіння перед зберіганням.

Антракноз картоплі

Антракноз картоплі — грибкове захворювання, поширене майже у всіх регіонах, де вирощують картоплю. Патоген вражає рослини у роки з сухим і спекотним літом, що створює сприятливі умови для його розвитку. 
Основними джерелами інфекції є заражені посадкові бульби, а також ґрунт і рослинні рештки, на яких накопичуються склероції збудника. Хвороба викликає передчасне відмирання бадилля та гниття бульб як під час вегетації, так і під час зберігання. 

Антракноз картоплі може проявлятися у різних формах:

  • передчасне засихання, гниття стебел, що призводять до повного відмирання рослини;
  • чорна гниль бульб, столонів і коренів, яка поширюється на здорові частини рослини.

Для ефективного контролю антракнозу картоплі слід дотримуватися комплексних заходів профілактики:

  • дотримання сівозміни, щоб зменшити накопичення інфекції у ґрунті;
  • використання здорового посадкового матеріалу;
  • десикація бадилля перед збиранням, що знижує ризик перенесення інфекції на бульби;
  • обробка фунгіцидами під час посадки та вегетації.   

Склеротиніоз картоплі

Склеротиніоз картоплі, або біла гниль, — це грибкове захворювання, що уражає картоплю як під час вегетації, так і в період зберігання, призводячи до загнивання бульб та стебел. Збудник розвивається в умовах підвищеної вологості та помірних температур, особливо на ділянках із поганою вентиляцією та густими посівами.

Патоген може зберігатися в ґрунті тривалий час, накопичуючись у рослинних рештках. Розвитку захворювання сприяє висока вологість повітря (понад 70%), надмірна густота посівів, нерозкладені залишки рослин та слабка аерація ґрунту. Грибок проникає в рослину через механічні пошкодження та швидко поширюється судинною системою. Основні симптоми включають утворення білуватого пухнастого нальоту на стеблах та бульбах. Уражені тканини стають водянистими, пізніше всередині бульби утворюються порожнини з білими або чорними склероціями гриба. Листя картоплі в’яне, а бульби гниють і повністю руйнуються.

Заходи боротьби зі склеротиніозом

  • дотримання 3-4-річної сівозміни та уникнення посадки на полях, де вирощувалися соя, ріпак;
  • уникання посадки на ділянках з поганою аерацією;
  • використання здорового насіннєвого матеріалу;
  • протруєння бульб фунгіцидами перед посадкою;
  • зменшення густоти посівів, уникнення надмірного зволоження ґрунту; 
  • застосування фунгіцидів з діючими речовинами, такими як боскалід, тебуконазол або азоксистробін, на ранніх стадіях;
  • підтримання оптимальних умов зберігання (температура 2-4°C, вологість 85-90%).

Фузаріоз картоплі

Фузаріоз картоплі призводить до в’янення рослин і сухої гнилі бульб. Хвороба поширена у південних і південно-східних регіонах, де під час вегетації картоплі створюються сприятливі умови для розвитку патогену. За несприятливих умов врожайність може знизитися до 40%. Фузаріозне в’янення і суха гниль бульб завдають шкоди не тільки під час росту рослин, а й у період зберігання. За температури 12-17°C і вологості понад 70% уражені бульби швидко псуються, а втрати при зберіганні можуть сягати 10-15%. Патоген може зберігатися в ґрунті, рослинних рештках або на насіннєвому матеріалі, спричиняючи нерівномірні сходи та уповільнення росту.

Перші симптоми включають посвітління верхніх листків, втрату тургору, буріння нижньої частини стебла та рожевий наліт. Рослина швидко в’яне, засихає та легко виривається з ґрунту. У період зберігання бульби вкриваються сірими або бурими плямами, м’якоть стає сухою, утворюються пустоти, заповнені білим або рожевим міксом.

Методи боротьби з фузаріозом

  • вирощування стійких сортів картоплі;
  • дотримання сівозміни для зниження інфекційного фону;
  • уникання посадки на низинних ділянках або важких ґрунтах; 
  • запобігання механічним пошкодженням бульб під час збирання, транспортування та зберігання;
  • контроль температури та вологості в сховищах;
  • обробка фунгіцидами перед посадкою та зберіганням.

Ризоктоніоз картоплі

Ризоктоніоз — хвороба, відома своєю здатністю довго перебувати в ґрунті та на поверхні бульб у вигляді склероцій. Зараження може починатися з уражених материнських бульб, на яких гриб розміщується у вічках або утворює склероції на поверхні. Нерозкладені рослинні рештки та неперепрілий гній стають додатковим джерелом інфекції, створюючи сприятливе середовище для розвитку патогену.

Поширенню ризоктоніозу сприяють холодна та волога погода, висока забур’яненість ділянки, а також підвищений вміст гумусу з широким співвідношенням вуглецю до азоту (C/N) у ґрунті, що часто трапляється при вирощуванні картоплі без оранки. 

Основними симптомами є:

  • в'янення окремих рослин або груп рослин у спекотний час доби;
  • зміна кольору листків на жовтий або бурий;
  • хаотичне розтріскування бульб.

При цьому захворюванні картопля стає чорною всередині. Це часто пов’язано з утворенням склероціїв гриба, які проникають у тканини бульби, призводячи до потемніння.

Ефективна боротьба з ризоктоніозом потребує комплексного підходу, що включає агротехнічні, хімічні та профілактичні заходи: 

  • прогрівання бульб перед посадкою;
  • протруєння насіння та ґрунту фунгіцидами для зниження кількості патогену; 
  • висаджування картоплі при стабільній температурі ґрунту вище 8°C;
  • повернення картоплі на попереднє місце не раніше, ніж через 4 роки;
  • висаджування на ділянках без надмірної забур’яненості та без залишків неперепрілих рослинних решток;
  • при достиганні картоплі не тримати її довго в ґрунті, щоб уникнути поширення інфекції через ґрунт;
  • уникання використання компосту або неперепрілого гною, які сприяють розвитку хвороби.

Бура гниль картоплі 

Дана хвороба вражає бульби під час вегетаційного періоду та при зберіганні. Основними ознаками бурої гнилі є утворення бурих плям на поверхні бульб, які поступово розширюються, захоплюючи всю тканину бульби. Згодом уражена тканина стає водянистою, бурою та має різкий неприємний запах. Патоген активно розвивається в умовах підвищеної вологості (понад 80%) та високої температури (20–25°C). Зараження картоплі відбувається через ґрунт або уражений посадковий матеріал. Грибок проникає в бульби через механічні пошкодження або природні пори на поверхні картоплі, і поступово уражає всю бульбу.

На початковій стадії на бульбах з'являються невеликі бурі вдавлені плями, які з часом збільшуються. Уражена тканина має водянисту консистенцію та бурий колір, що і є характерною ознакою хвороби. При тривалому зберіганні хвороба призводить до повного загнивання бульб і їх втрати.

Основні заходи боротьби з хворобою:

  • використання здорового посадкового матеріалу;
  • обробка бульб перед посадкою фунгіцидами;
  • дотримання сівозміни;
  • оптимізація режиму зрошення для запобігання перезволоженню ґрунту;
  • контроль температури та вологості під час зберігання бульб.  

Рекомендовані препарати для захисту картоплі:

  • Ридоміл Голд, Скор, Квадріс Топ, Зорвек Інкантія, Банджо Форте, Ранман Топ, Ревус Топ, Магнікур Нео  – фунгіциди, що забезпечують тривалий захист від фітофторозу, альтернаріозу, антракнозу
  • Юніформ (ризоктоніоз, срібляста парша, антракноз, фітофтороз)
  • Інфініто – системний фунгіцид з подвійним механізмом дії, що захищає від фітофторозу як бадилля, так і бульби.
  • Ширлан – контактний препарат, який захищає картоплю від фітофторозу та інших грибкових хвороб (альтернаріоз, пероноспороз).
  • Селест Топ, Максим – забезпечують захист від парші звичайної, ризоктоніоза  
  • Банджо - активно використовується на картоплі в усьому світі завдяки широкому спектру дії та тривалому періоду захисту. Він ефективний проти таких хвороб, як: фітофтороз, альтернаріоз, пероноспороз, антракноз, склеротиніоз, вертицильоз, сіра гниль та інші.

Хвороби картоплі можуть суттєво вплинути на врожайність та якість бульб, а також призвести до значних економічних втрат для фермерів. Грибкові, бактеріальні та вірусні хвороби картоплі мають різний вплив на рослину та вимагають різних підходів до лікування. Комплексна система захисту, що включає правильний вибір посадкового матеріалу, дотримання сівозміни, обробку фунгіцидами та контроль умов зберігання, допоможе ефективно запобігти розвитку інфекцій та зберегти врожай.

Своєчасна профілактика, використання стійких сортів і дотримання агротехнічних заходів є ключовими складовими вирощування картоплі. Важливо ретельно стежити за станом рослин на різних етапах розвитку та вчасно застосовувати відповідні заходи для боротьби з хворобами. Це дозволить отримати здоровий та якісний урожай картоплі, забезпечуючи стабільний економічний результат.