Еспарцет - трав'яниста багаторічна рослина, що є медоносом. Бджолярі цінують еспарцет за тривалий період цвітіння, рясне утворення нектару та високу медопродуктивність, а також численні корисні властивості меду, що отримується з квіток рослини. Медопродуктивність еспарцету може досягати 300кг/га. Так як цвітіння медоноса припадає на період вирощування приплоду бджіл, велика частина меду, що збирається, використовується для його вирощування.

Норма висіву: 10кг/га (100г на 1 сотку).

Еспарцет, як медонос, починає цвітіння другого року життя. Цвітіння припадає на травень-червень, коли відцвіли весняні медоноси, а літні тільки готуються до цвітіння, і триває 2,5-3 тижні. Квіти розкриваються послідовно, один за одним, термін життя однієї квітки недовгий і становить у середньому добу. Уся кисть відцвітає за 2-9 днів.

Виділення нектару починається за комфортної температури 22-25 градусів. Чим більше комахи вибирають нектар, тим активніше він виробляється квітками. Нектар еспарцету прозорий, із високим вмістом цукру — 46-47%.

Рослина погано переносить спеку та відсутність вологи, тому в посушливі періоди для збільшення нектаровиробництва плантації необхідно регулярно зрошувати.

Дуже важливо дотримуватися глибини засіву:

• 2-3 см у важкому ґрунті,
• 3-4 см у середніх та легких ґрунтах.

Якщо глибина засіву не дотримана, насіння може не зійти. Норма засіву становить 100 г насіння на одну сотку землі.

Після засіву ґрунт щільно вкривається. Для профілактики розмноження шкідників та паразитів можна обробити ґрунт спеціальними інсектицидними складами.

Еспарцет добре росте на кормових багатопілках. Найкраще розвивається рослина на полях, де раніше росли картопля, буряк, кукурудза.

Окрім чудових медоносних якостей, еспарцет має й інші сфери застосування. Завдяки високому вмісту білків, вуглеводів, жирів та амінокислот рослина має високу кормову цінність. Протягом сезону дає два-три повноцінні укоси. Багато зоотехнік визнають перевагу еспарцету над люцерною - однією з головних кормових культур. Його використовують не тільки для отримання сіна, але й для трав'яного борошна.

Використовується еспарцет і як сидеральне добриво: зелена маса подрібнюється і перемішується з ґрунтом. Таке добриво сприяє якнайшвидшому відновленню родючості ґрунту, збагачуючи його фосфором, азотом та органічними сполуками.